Ознаками переохолодження є озноб, тремтіння, збліднення, а потім посиніння шкіри, губ, біль у пальцях рук і ніг.
При легкому переохолодженні постраждалого достатньо тепло одягнути, дати гаряче пиття, змусити виконати декілька фізичних вправ.
При тривалому переохолодженні розвивається відмороження.
Відмороженням називається пошкодження тканин в результаті дії низької температури.
При дії низьких температур відбувається пригнічення життєвих процесів в тканинах, а не загибель їх. Загибель переохолоджених тканин наступає при нерівномірному їх зігріванні. Більш схильні до обмороження пальці, кисті, стопи, вуха, ніс.
У постраждалого спостерігаються сонливість, в’ялі рухи. При подальшому зниженні температури тіла — незв’язна мова, галюцинації, плутаність свідомості, втрата чуттєвості.
Схема надання першої допомоги:
— постраждалого треба зігріти;
— при зупинці дихання і відсутності пульсу – приступіть до реанімації;
— забезпечте нерухомість відморожених ділянок тіла (через крихкість судин і можливість крововиливу);
— якщо постраждалий в свідомості - дайте гаряче пиття;
— при відмороженні І ступеню – розтирайте відморожену частину сухою тканиною, в інших випадках - помістить під воду (200С) повільно піднімаючи її температуру;
— при відновленні чутливості та кровообігу кінцівку витріть насухо, накладіть стерильну або чисту пов’язку;
— можна надіти на постраждалого панчохи, рукавички.